Хто він, «тихий реформатор»? Філіп Меланхтон, вихований у гуманістичному середовищі, в перші роки Реформації сприйняв євангельське вчення Мартіна Лютера і став одним із найближчих його соратників. Участь у рейхстагах, листування із європейськими монархами, реформування церкви і школи, розробка нової.. Читати більше

Для шанувальників Тараса Шевченка ця книжка стане джерелом щирих співпереживань, несподіваних біографічних відкриттів, а також – естетичної насолоди від доторку до творів митця, від його своєрідного гумору. Для нешанувальників, у кого неприязнь до українського генія викували радянська й пізніша школ.. Читати більше

«Запах дощу» — книжка про нашого великого сучасника, справжню гордість української та світової гуманітарної науки. Леонід Володимирович Ушкалов (1956—2019) — доктор філологічних наук, професор Харківського національного педагогічного університету, автор сотень блискучих робіт з історії української л.. Читати більше

Історії про книжки, картини, світлини, реліквії, а також про людей, що все те створювали – гарно вкладаються в авторський жанр маленької евристичної або мемуарної повісті, іноді доволі розлогої, часом радше евристичної новели, параболічної мініатюри чи лаконічної сильвети когось із улюблених митців .. Читати більше

У цій книжці подано есеї про українських письменників різних часів і різної життєвої та політичної долі — але всі вони створювали ту традицію відповідальності перед своїм народом і пошуку нового слова, яку Ольга Кобилянська назвала «Золотою ниткою» української літератури. Для широкого кола читачі.. Читати більше

Явище «український авангард» вперше прозвучало на Заході у 1973 році на лондонській виставці «Tatlin’s dream». Тоді там вперше були виставлені роботи світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова й Олександра Богомазова. Це змусило згадати й інших відомих на весь світ майстрів.. Читати більше

Присвячена малознаній в Україні постаті Юліана Кулаковського (1855–1919), професора римської словесності Імператорського університету св. Володимира, автора першої на наших теренах історико-аналітичної праці «Історія Візантії» (1910–1915), книжка розповідає про його київське життя і наукову творчіст.. Читати більше

Щоденники Івана Лисяка-Рудницького належать до категорії знахідок, про які історики можуть лише мріяти. Вони містять першорядні деталі щодо широкого спектру подій: життя Львова 1930-х років, української громади Кракова у 1939—1940 рр., побуту у нацистському Берліні та окупованій Празі у 1940—1945 рр.. Читати більше