Іцхокас Мєрас народився 8 жовтня 1934 року у литовському містечку Кельме, в єврейській сім’ї. Влітку 1941 року, під час Голокосту, загинули його батьки, але йому і його сестричці Яніні вдалося врятуватися. Малого Іцхокаса прихистила і виростила литовська сім’я. Вищу освіту він здобув у Каунаському політехнічному інституті, працював радіоінженером, а потім редактором на Литовській кіностудії. Літературна доля Мєраса була нелегка, його твори часто відхиляли або піддавали цензурі. Проте були й люди, які його підтримували. 1960 року з’явилася дебютна книжка автора — автобіографічна повість у новелах під назвою «Жовта латка». Невдовзі — один з найпотужніших романів про Голокост «Нічия триває тільки мить» (1963), потім «На чому тримається світ» (1965). Далі — «Світло серед руїн» (1971), збірка оповідань «Старий фонтан» (1971) і найсуперечливіший твір, роман «Стриптиз, або Париж-Рим-Париж». Після публікації у литовському часописі журнальної версії цього роману (1971) почалося нещадне цькування автора, тому 1972 року він разом із сім’єю емігрував до Ізраїлю, де видав «Стриптиз…» окремою книжкою (1976). В Ізраїлі Іцхокас Мєрас писав нові твори і займався викладацькою діяльністю. Помер письменник 13 березня 2014 року в Тель-Авіві.
