Юрій Вестель

Юрій Вестель

Науковий редактор видавництва, координатор Міжнародної богословської конференції «Успенські читання», координатор і викладач Київського Літнього богословського інституту (КЛБІ)

Народився у 1956 р. У 1979 р. Закінчив Російський державний університет нафти і газу. Працював інженером і науковим співробітником у геофізичних закладах Києва протягом 1979–1990 рр. (займався впровадженням математичних методів у геологію і геофізику). Самостійно вивчав біблійний іврит (приблизно з 1983 р.). Згодом (у 1991–1993) вже як викладач Асоціації  вчителів івриту «Лаві» прослухав кілька спеціальних курсів із сучасного івриту від викладачів з Ізраїлю.

Протягом 1990–1992 вивчав давньогрецьку під керівництвом професора КГУ ім. Т. Г. Шевченка, доктора філології Т. М. Чернишової. У 1996–1997 рр. як вільний слухач відвідував курси Л. Л. Звонської у КГУ. Десь із 1993 р. очолював неофіційний теологічний семінар вдома, потім в Інституті філософії НАН України, потім в НаУКМА.

У 1994–1995 рр. завдяки гранту Міжнародного фонду «Відродження» брав участь у створенні комп’ютерного навчального посібника під назвою «Інформаційний простір Євангелія від Іоанна» як автор історико-філологічного коментаря до тексту Євангелія (керівник проекту — доктор філології І. П. Білецька; програма «Трансформація гуманітарної освіти. Створення гіпертекстових підручників»).

У 1997–2000 рр. викладав грецьку мову Нового Завіту і біблійний іврит у Київській пресвітеріанській семінарії «Благодать та Істина». У 2002–2004 рр. працював науковим редактором видавництва «Пролог». У 2005–2008 викладав у Вищій християнській гуманітарній школі (ВХГШ, зараз уже не існує) курси «Вступ до біблійної герменевтики», «Екзегетика Старого Завіту», «Читання Св. Письма мовами оригіналу». У 2009 і 2010 рр. викладав у Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського авторський курс «Nomen ineffabile» (про значення Божого імені у Старому Завіті).

Із 2004 р. працюю у видавництві «Дух і літера» науковим редактором, а також координатором Міжнародної богословської конференції «Успенські читання» та координатором і викладачем Київського Літнього богословського інституту (КЛБІ).

Редагував окремі статті у «Європейському словнику філософій. Лексиконі неперекладностей» (2011), а також книжки: Энцо Бьянки. Лексикон внутренней жизни (2010); Память и надежда: горизонты и пути осмысления. (Успенские чтения 2009, изд. 2010); Р. Уильямс, Богословие В. Н. Лосского. Изложение и критика (2009); Память и история: на перекрестке культур. (Успенские чтения 2008, изд. 2009); Франсуа Моріак. Ісусове життя (2009); Джонатан Саттон. Религиозная философия Владимира Соловьева. На пути к переосмыслению (2008); Дружба: ее формы, испытания и дары (Успенские чтения 2007, изд. 2008); Священник Владимир Зелинский. Наречение имени (2008); Человеческая целостность и встреча культур (Успенские чтения 2006, изд. 2007); Человек. История. Весть (Успенские чтения 2005, изд. 2006); Сергей Аверинцев. София-Логос. Словарь (2005); Личность и традиция. Аверинцевские чтения (Успенские чтения 2004, изд. 2005); Йоан Зізіулас. Буття як спілкування. Дослідження особистісності і Церкви (2005).

 

У КЛБІ у мене були такі семінари:

1. Сотворение человека (Быт. 1:26-27, 2:6) (разом із Ігорем Мялковським) (2010).

2. Пролог Евангелия от Иоанна (2009).

3. У истоков метафизики: Бог Исхода и бытие Парменида (2008).

4. Кто Ты? Загадочный стих в Евангелии от Иоанна VIII, 25 (2007).

 

Маю такі публікації:

1. В начале было Слово. – Мир Библии № 4 (М., 1997).

2. Три понимания начала Книги Бытия. – Страницы № 2:4 (М., 1997). Також див. цей текст під назвою «Экзегетические этюды: В начале».

3. Молитва за все людство. – Людина і світ №№ 3, 4 (К., 1997). Оновлений текст рос. мовою.

4. Проблема онтологии личности в связи с происхождением термина hypostasis. – Синопсис (Богослов’я. Філософіяю Культурологія) №№ 4, 5 (К., 2001). Перша частина цього тексту.

5. Катехизис в виде философской апологии. – Післямова до кн.: Свт. Григорий Нисский. Большое огласительное слово. К., «Пролог», 2003.

6. Проблема истолкования Флп. 2:7 и кенотический персонализм В. Н. Лосского. – Христианская мысль № 1 (К., 2003). Також оновлений текст як матеріали до біблійного семінару.

7. Опыт богословского взгляда на культуру. – У кн.: Наука и богословие: антропологическая перспектива. М., ББИ, 2004. Також див. під назвою «Христианство и культура: богословский взгляд».

8. Грамматическая аналогия триединства у о. Сергия Булгакова. – У кн.: Героизм и подвижничество. Творчество С. Н. Булгакова в современном дискурсе. К., 2005.

9. Тотожність. Слово. Ім’я. – Дух і літера № 17–18 (К., 2007). Також оновлена версія рос. мовою «Размышления о киевской лекции Сергея Аверинцева».

10. Вера и философия. – У кн.: Человеческая целостность и встреча культур. Успенские чтения. Дух і літера, 2007.

11. «Друг», «другой», «ближний» в библейских языках. – У кн.: Дружба: ее формы, испытания и дары. Дух і літера, 2008.

12. Что такое православие? (2009).

13. Логос в Прологе Евангелия от Иоанна.

15. Св. Климент Римский – покровитель христианского диалога (2009).

16. Тезисы о паламизме.