Юлія Ємець-Доброносова (Доброносова Юлія Дмитрівна) народилася 1977 року в Слов’янську Донецької області, закінчила філологічний факультет Слов’янського державного педагогічного інституту (нині — Донбаський державний педагогічний університет) та аспірантуру за спеціальністю «Історія філософії». Випускниця Школи журналістики IREX Pro Media (Київ, 2000). 2002 в Інституті філософії імені Григорія Сковороди НАН України захистила кандидатську дисертацію, присвячену філософському дискурсу Лесi Українки. З 2002 живе в Києві.
Кандидатка філософських наук (2002), доцентка (2006), з 2009 — доцентка кафедри філософії та педагогіки Національного транспортного університету.
Член Національної спілки журналістів, експертка Всеукраїнського рейтингу «Книжка року», книжкова оглядачка. Поезію, прозу, есеїстику та огляди публікує як Юлія Ємець-Доброносова. Як поетка дебютувала в 1990-х у часописі «Світо-вид».
З 2003 — авторка Міжнародного огляду книжок та ідей «Критика», з 2019 — Великої української енциклопедії. 2019 долучилася до діяльності Центру Василя Стуса та опублікувала серію статей про листування поета. 2018 на українсько-британському конкурсі «Радіодрама UA / UK» її радіодрама «Три хвилини слави» отримала спецвідзнаку та 2019 була поставлена на Суспільному Радіо Культура, а влітку 2022 — на Радіо Словенії. 2022 цикл віршів «Українське небо» у перекладі словенською мовою опубліковано у часописі «Література» у Любляні. Стипендіатка Українського ПЕН (2022).
Авторка 5 книжок: «Відлуння самотності. Кнут Гамсун і контекст українського модернізму» (Київ: Факт, 2003), «Равлики тиші. Поезії» (Харків: Майдан, 2004), «Hymeryka@step.ua. Роман» (Львів: Піраміда, 2006), «Ultra Light. Система дихання. Роман» (Київ: Наш час, 2011), «Срібло і молоко. Поезії» (Київ: Фенікс, 2017).
З лютого 2022 залишається в Києві.
