Жизнь для меня Христос. Митрополит Антоний Сурожский

Для цілого покоління британців Митрополит Антоній був не тільки голосом російського християнства, але і найбільш переконливим свідком християнства в самому широкому сенсі. В усіх його словах відчувалася глибока вкоріненість у богослужіння та духовний досвід російського православ’я, але при цьому в ньому вражало вміння по-новому розкривати суть традиційної християнської віри як людям з самих різних конфесій, так і тим, хто раніше не стикався з вірою, але опинявся приголомшений його присутністю і особистим впливом. Він безумовно перебував у самій глибині християнської ідентичності і говорив про це вільно, з надзвичайним авторитетом. Безсумнівно, для багатьох він був справжнім «старцем», який міг глибоко заглянути в душу і звернутися безпосередньо до її потреб. Подібно старцям, він міг вести себе приголомшливо, нешаблонно, бути то раптово різким, то несподівано співчутливим. Його не можна було назвати ні прісно-благочестивим, ні просто «приємним» — він був непростою людиною; але при всій внутрішній боротьбі і напруженості, про які так добре знали близькі йому люди, він дозволяв собі бути прозорим для Христа, так, що в його присутності ви завжди відчували абсолютну реальність Господа.

Для целого поколения британцев Митрополит Антоний был не только голосом русского христианства, но и наиболее убедительным свидетелем христианства в самом широком смысле. Во всех его словах чувствовалась глубокая укорененность в богослужение и духовный опыт русского православия, но при этом в нем поражало умение по-новому раскрывать суть традиционной христианской веры как людям из самых разных конфессий, так и тем, кто ранее не сталкивался с верой, но оказывался потрясен его присутствием и личным влиянием. Он безусловно находился в самой глубине христианской идентичности и говорил об этом свободно, с чрезвычайным авторитетом. Несомненно, для многих он был настоящим «старцем», который мог глубоко заглянуть в душу и обратиться непосредственно к его потребностям. Подобно старцам, он мог вести себя потрясающе, нешаблонно, быть то внезапно резким, то неожиданно сочувственным. Его нельзя было назвать ни пресно-благочестивым, ни просто «приятным» — он был непростым человеком; но при всей внутренней борьбе и напряженности, о которых так хорошо знали близкие ему люди, он позволял себе быть прозрачным для Христа, так что в его присутствии вы всегда чувствовали абсолютную реальность Господа.