Вибираю це небо

Від початку видання задумувалося як дуже камерне: для родини та ближчих друзів. Одначе вже у процесі зби рання ставало очевидним, що цей зміст ширший: виразно промовляє він і про час, у який випало жити Ганнусі, Юрко ві, їхнім друзям, цілому поколінню. Саме це надає текстам і свідченням додаткового, ширшого сенсу. За межами книжки залишилися ще статті не лише з тих же «Зірки», «України молодої», «Дня», журналу «Рейтинг», але й із газети «News from Ukraine», з журналів «Українська культура», «Перехрестя», «La nouvelle Alternative», зі збірника пам’яті історикині, ліцейської вчительки Наталії Теплоухової. Цей текст закінчується словами «Взагалі вона була людиною надзвичайно життєрадісною і життєлюбною. Чомусь такі люди часто йдуть із життя дуже рано»…