Присвячена малознаній в Україні постаті Юліана Кулаковського (1855–1919), професора римської словесності Імператорського університету св. Володимира, автора першої на наших теренах історико-аналітичної праці «Історія Візантії» (1910–1915), книжка розповідає про його київське життя і наукову творчіст.. Читати більше

Щоденники Івана Лисяка-Рудницького належать до категорії знахідок, про які історики можуть лише мріяти. Вони містять першорядні деталі щодо широкого спектру подій: життя Львова 1930-х років, української громади Кракова у 1939—1940 рр., побуту у нацистському Берліні та окупованій Празі у 1940—1945 рр.. Читати більше

Спираючись на унікальні історичні місця, архіви і безсумнівне джерело – Будинок Анни Франк в Амстердамі, – автори бестселерів Нью-Йорк Таймс Сід Джейкобсон та Ерні Колон створили першу авторизовану графічну біографію Анни Франк. Тут представлене життя батьків Анни, Едіт та Отто; перші роки життя Анн.. Читати більше

Євген Сверстюк - Валерія Андрієвська. Листування До книжки увійшло листування літературознавця, есеїста, одного з лідерів Руху Опору 1960-х, Євгена Сверстюка (1928–2014) з його дружиною Валерією Андрієвською (нар. 1938), психолінгвістом, співробітницею Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН.. Читати більше

В книзі представлені спогади Михайла Фішгойта, свідка радянської доби. Його тернистий шлях, розпочавшись з добровольця Червоної армії, якому судилося пройти весь жах відступу з Криму, продовжився роздвідником, який дійшов до Берліна переможцем нацизму. Наступні роки - це досвід ГУЛАГу після доносу н.. Читати більше

Ця книга має дванадцятьох авторів, але розповідають вони про одну людину – видатного польського педагога Януша Корчака та його «Будинок сиріт». У тому Будинку діти дорослішали й загартовувались, навчалися любити птахів та людей, цінувати дружбу і справедливість, спільно вирішувати свої проблеми.. Читати більше

Історія трьох поколінь письменників роду Федоровичів тісно переплітається із світовідчуттям, світоуявленням трьох епох: творчість і чин Івана Федоровича закорінені у Романтизм, Володислава Федоровича – у Позитивізм, в «органічну працю», Ліни Федорович-Малицької (Дарії Віконської) – у Модернізм. Відт.. Читати більше

За допомогою накреслення профілів п’ятьох українських мистецтвознавців ХІХ–ХХ століття (Адріан Прахов, Григорій Павлуцький, Григорій Логвин, Володимир Ясієвич, Абрам Мардер) Андрій Пучков намагається розкрити магістральні риси становлення в Україні мистецтвознавства й архітектурознавства як окремих .. Читати більше