Ганс Урс фон Бальтазар (12 серпня 1905 — 26 червня 1988) — швейцарський теолог і католицький священик, який вважається важливим римо-католицьким богословом ХХ століття. Він був призначений кардиналом Папою Іваном Павлом ІІ, але помер незадовго до консисторії. Народився Ганс Урс фон Бальтазар в Люцерні в католицькій родині. З дитинства цікавився літературою і музикою. Середню освіту здобув в єзуїтській школі (Фельдкірх, Австрія). Вивчав германістику та філософію в університетах Цюріха, Берліна і Відня. У Цюріху з відзнакою (summa cum laude) захистив докторську дисертацію "Історія есхатологічної проблеми в сучасній німецькій літературі" (1928 рік). У 1929 році став послушником ордена єзуїтів. У 1933-1937 роках вивчав теологію на єзуїтському теологічному факультеті в Ліоні (Ліон-Фурвьер), де познайомився з французьким теологом Анрі де Любаком (1896-1991). У 1936 році в Мюнхені був зведений кардиналом Фаульхабером в священицький сан. Професор, член-кореспондент Британської академії (1973), іноземний член французької Академії моральних і політичних наук (1974).
