Пелікан Ярослав

Ярослав Пелікан (Pelikan Jaroslav, 1923–2006) – президент Американської академії гуманітарних наук, визнаний фахівець у таких розмаїтих галузях, як: біблеїстика (Whose Bible Is It? A History of the Scriptures Trough the Ages, 2005; український переклад: «Кому належить Біблія? Історія Святого Письма крізь століття» («Дух і літера», 2011); Interpreting the Bible and the Constitution, 2004.), історія богословської думки (The vindication of tradition; український переклад: “Виправдання традиції” (“Дух і літера”, 2010); Te Christian Tradition: A History of the Development of Doctrine, 1973–1990, Credo: Historical and Teological Guide to Creeds and Confessions of Faith in the Christian Tradition, 2003 та ін.), мистецтвознавство та літературознавство (Bach Among the Teologians, 1986 Faust the Teologian, 1995), дослідження університету (The Idea of the University: A Reexamination, 1992; український переклад: «Ідея університету: Переосмислення» («Дух і літера», 2009).

Народився Пелікан в Акроні (Огайо) у словацько-сербській сім’ї. Батько був лютеранським пастором, а дід – єпископом Словацької лютеранської церкви Америки. Вже у віці трьох років, ще не тримаючи ручку в руках, він навчився користуватися друкарською машинкою. Завдяки багатомовному дитинству й ранньому навчанню із легкістю став поліглотом (знав не менше десяти мов). Лінгвістичні здібності Пелікана добре прислужилися йому у майбутньому, посприявши тому, що врешті-решт він став видатним істориком християнської доктрини, який не обмежувався у своїх дослідженнях історією римо-католицького та протестантського богослов’я, а вивчав також православний Схід.

У віці двадцяти двох років (1946) Ярослав Пелікан отримав ступінь доктора філософії (PhD) Чиказького університету. 1962 року став професором історії церкви Єльського університету, а з 1972 року став професором історії аж до 1996 року, коли тримав звання заслуженого професора. З 1973 до 1978 року був деканом магістратури університету.

Пелікан обіймав чільні посади в американському інтелектуальному житті. Зокрема, був президентом Американської академії мистецтв і наук. 1983 року Національний фонд із гуманітарних наук обрав його представником на 12-ту щорічну Джефферсонівську лекцію, що є виявом найвищої честі від федеральної влади й надається за видатні досягнення у гуманітарних науках. Також він був редактором релігійної секції Британської енциклопедії, а 1980 року заснував Раду науковців при бібліотеці Конгресу. Більше того, Ярослав Пелікан був призначений головою Президентського комітету з мистецтва й гуманітарних наук. Доктор Пелікан отримав почесні ступені доктора наук у сорока двох університетах світу.

2004 року Пелікан за численні досягнення у царині гуманітарних наук був нагороджений разом із французьким філософом Полем Рікером Премією Джона У. Клюга. Свою частину премії професор віддав Свято-Володимирській Православній Богословській семінарії. На церемонії він зацитував слова Й.В. Гете, якими він керувався впродовж усього свого життя: «Тільки взявши спадок предків як завдання свого власного життя, ти зробиш його своїм».

Більшу частину свого життя Пелікан належав до лютеранської церкви і був висвячений на пастора. Але 1998 року він разом зі своєю дружиною перейшов в Американську Автокефальну церкву в каплиці Свято-Володимирської семінарії. Члени сім’ї Пелікана запам’ятали, він заперечив те, що навернувся у Православ’я, сказавши, що «повернувся в нього, очистивши шари власної віри, щоби відкрити православ’я, яке завжди було там».
Ярослав Пелікан помер у Хамдені (Коннектикут), у віці 82 років після тяжкої боротьби з раком легень, залишивши по собі майже 40 книг із різноманітної тематики.

За матеріалами Богослов.ру та
сайту Свято-Володимирівської семінарії