Пасторальная симфония, или Как я жил при немцах

Пасторальная симфония, или Как я жил при немцах

25.00 грн.

К.: Дух і літера, 2011. – 160 с.
Мова рос. – Обкл. м’яка – Форм. 84х108/32
ISBN 978-966-378-197-6

У цій книзі представлено дві автобіографічні повісті народного артиста України Романа Кофмана – поета, письменника, диригента, скрипаля, композитора, режисера й педагога. У повісті «Пасторальна симфонія, або Як я жив за німців» (2010) автор майстерно перемежовує розповідь про своє перебування на посаді головного диригента Боннського симфонічного оркестру й Боннської опери з трагічною історією єврейського симфонічного оркестру в німецькому концтаборі. У повісті «Поправка Ейнштейна, або Міркування та різні випадки з життя колишньої дитини Андрія Куніцина (з додатком деяких документів)» (1977) він згадує про своє дитинство і юність, розповідаючи одночасно про мир і війну. Таким чином, спогади поєднуються із вигадкою, співпереживання – з відстороненням, спостереження – із рефлексією, дар пам’яті – із силою слова, дозволяючи минулому зустрітися з теперішнім.

«Мене не полишає дивне передчуття. Кінчиками нервів, шкірою і ще чимось невідомим я відчуваю наближення нового життя. І навіть не нового, а просто життя – адже все, що сталося до миті, коли я пишу ці рядки, було ілюзією, міражем, етюдом, написаним невидимими фарбами. А життя справжнє, у плоті й гідності, ось-ось почнеться. Ну, може, не ось-ось, але незабаром – і мені відкриється глибинний сенс всього сущого, стане зрозуміла мова природи, частиною якої мені призначено бути тепер і завжди, і я осягну, врешті, що означає нерозгадане слово «я». Настане просте й безхмарне життя, без скарг і гордині; не потрібно буде кривити душею і жадати безсмертя – воно буде передбачатися. Зникнуть комплекси; так живуть діти, і так буду жити я. Це передчуття оселилося в мені давно, і в очікуванні нового життя я поспішав закарбувати, як вмію, усе, що було. А може, і не було».

Роман Кофман

 

«Роман Кофман – справді один із найкращих диригентів-інтерпретаторів у світі»

«Телеграф», Великобританія

«Проза Романа Кофмана приголомшує завжди рідкісною, а сьогодні – й поготів, адекватністю музичного та морального слуху. Тут немає розриву між серцем та інтелектом. Слову повернутий його сенс. Воно не викручується, плазуючи, не надимається від зверхності, не бравує інтелектуальним культуризмом. Воно говорить від себе».

Сергій Васильєв

 

 

Відгуки та рецензії:

Читайте також: