Островський Йосип

Островський Йосип

Йосип Островський (1935–1993) – відомий українсько-єврейський художник, член Союзу художників СРСР та Всесвітньої асоціації художників та скульпторів.

Йосип Островський народився в невеликому провінційному містечку Шепетівка. Його мистецький талант проявився ще в ранньому віці. Коли йому було 15 років, його прийняли на відділення живопису Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова.
У 20 років він закінчив училище і десять років по тому був прийнятий до Спілки художників СРСР. З 1989-го жив і працював в Ізраїлі. Був головним художником міста Сдерота (Ізраїль).
Член Всесвітньої асоціації художників і скульпторів. Брав участь у виставках в Україні, Росії, США, Ізраїлі, Канаді, Англії, Японії, Австралії, Італії, Німеччині, Угорщині, Югославії, Болгарії. Його роботи виставлені в музеях і художніх галереях багатьох країн: у художньому музеї Генуї, Музеї російського мистецтва Рамат-Ган в Ізраїлі, Музеї витончених мистецтв Риги, Одеському державному художньому музеї, Муніципальному музеї приватних колекцій ім. А. Блещунова, Одеському державному музеї літератури, музеї історії євреїв Одеси «Мигдаль-Шорашим», Художньому музеї Токіо, лондонській галереї Catto та ін.
Йосип Островський завжди виступав проти визначення його творчості стандартними фразами і не любив «стилістичних класифікацій». Він говорив: «Я – художник. Не «реаліст» і не «модерніст». Просто художник. Лише так я почуваюсь вільним і можу висловити на полотні свою філософію».
Найбільшу популярність здобули роботи художника, написані ним у 70–90-х роках – «єврейський цикл». Найчастіше це портрети: містечкові єврейські музиканти, ремісники, єврейські мудреці, іноді – полотна за мотивами Тори й Танаху.
Про роботи цього циклу художник говорив: «Вічні теми хвилюють усіх. Мова мистецтва, почуттів – не знає кордонів. Чим глибше ти проникаєш в душу свого народу, тим зрозуміліше твоє мистецтво іншим».

Помер художник у вересні 1993 р. в Ізраїлі.

2008 року у видавництві «Дух і літера» вийшов художній альбом його найвідоміших праць «Живопис».