Новикова Марина

Новикова Марина

Новикова Марина (Новикова Марія Олексіївна, 1944 р. н.) – літературознавець, письменниця і перекладачка. Доктор філологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1995 р.

Народилася 11 травня 1944 року в місті Барнаул (Росія). Закінчила Кримський педінститут ім. М. В. Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського) у 1963 р. та Київський педінститут іноземних мов (нині Київський національний лінгвістичний університет) у 1966 р. З 1961 р. працювала вчителькою англійської мови, потім викладала на кафедрі англійської філології Кримського педінституту. З 1978 р. – доцент, а з 1986 р.– професор кафедри російської та зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

У сферу наукових зацікавлень М. Новикової входять дослідження історії українського художнього перекладу, кроскультурне вивчення фольклорних мотивів (зокрема, поєднання поганської та християнської традицій) у творчості шотландських, російських та українських поетів, дослідження ранньослов’янських замовлянь.

Автор численних книжок та статей із перекладознавства, літературознавства і фольклористики. Серед них монографії «Міфи та місія» (2005), «Прекрасен наш союз» (1986) та ін.; посібники «Символіка в художньому тексті / Символіка простору» (1996, у співавт.), «Коментована хрестоматія з історії шотландської літератури (поезія XIII–XX ст.)» (2006), «Теорія адаптації: кроскультурний та перекладознавчий аспекти» (2006, у співавт.).

Член Національної спілки письменників України та Міжнародної федерації перекладачів. Автор книжок віршів та перекладів. Перекладала російською мовою багатьох українських поетів, зокрема М. Зерова.

Лауреат премій Ars Translationis (1990), Спілки перекладачів Болгарії та Академічної Нагороди АН ВШ України (2007).

За матеріалами сайту Академії Наук вищої школи України