Фрідман Мільтон

Фрідман Мільтон

Мільтон Фрідман (Milton Friedman; 1912–2006) – відомий американський економіст, фахівець із макроекономіки, мікроекономіки, економічної історії, статистики й теорії вільного капіталізму, представник Чиказької школи. Президент Американської економічної асоціації, лауреат Нобелівської премії за досягнення у дослідженні споживчого аналізу, розробці грошово-кредитної теорії та демонстрації складності стабілізаційної політики (1976).

Мільтон Фрідман народився 31 липня 1912 року в Брукліні (Нью-Йорк) у родині єврейських емігрантів Джено Саула та Сари Етель Фрідман, вихідців з угорського селища Береґсас (сьогодні м. Берегове в Закарпатській області, Україна). Через рік після народження Мільтона родина переїхала у невелике місто Ровей за 20 миль від Нью-Йорка (штат Нью-Джерсі). Коли Мільтону виповнилося 15 років, його батько помер, і матері зі старшими сестрами довелося самотужки утримувати сім’ю. У 1928 році Фрідман вступив до Рутджерського університету (штат Нью-Джерсі) із правом одержання стипендії, і 1932 року здобув ступінь бакалавра одразу з двох спеціальностей – економіки та математики. Серед його викладачів були А. Ф. Берні, майбутній директор Федеральної резервної системи США, і Г. Джонс, який згодом став великим авторитетом в царині теорії процентної ставки. Завдяки рекомендації Джонса Фрідман отримав стипендію від економічного факультету Чиказького університету і отримав можливість працювати далі в галузі економічної теорії, все більше залучаючи до досліджень математичні методи.

Улітку 1935 року Фрідман взяв участь у масштабному проекті емпіричного дослідження споживчого бюджету, проведеного Національним комітетом із природних ресурсів у Вашингтоні (округ Колумбія). Наприкінці 1937 року він перейшов на роботу до Національного бюро економічних досліджень (NBER) у Нью-Йорку, де під керівництвом іншого майбутнього Нобелівського лауреата, Саймона Кузнеця, почав досліджувати структуру доходів від приватної практики. Результати цих досліджень втілилися у їхній спільній праці «Доходи від незалежної приватної практики» («Income from Independent Professional Practice», 1940), яка пізніше стала основою докторської дисертації Фрідмана, яку він захистив 1946 року в Колумбійському університеті. У цій праці видатний економіст уперше ввів розрізнення між постійним і тимчасовим доходом, що є одним із важливих компонентів його теорії споживання.

Крім наукових розробок, М. Фрідман активно займався економічною практикою. З 1941 по 1943 роки Фрідман працював економістом у міністерстві фінансів, беручи участь у розробці податкової політики під час війни, потім брав участь у роботі дослідницької групи з математичної статистики в Колумбійському університеті, що на замовлення міністерства оборони США збирала статистичні дані з різних проектів. Ця діяльність сприяла формуванню його наукових поглядів і допомогла розробити стратегію економічної політики уряду.

У перші повоєнні роки Фрідман викладав у Мінесотському університеті. Крім того, 1947 року він був учасником зустрічі представників ліберальної школи політичної економіки в містечку Мон-Пелерин (Швейцарія), під час якої з метою поширення основних принципів вільного ринку і вільних інститутів було створене товариство «Мон-Пелерин». М. Фрідман був президентом цього товариство в 1970–1972 роках.

Також він певний час працював у Парижі, зокрема, 1950 року був консультантом уряду Сполучених Штатів із реалізації плану Маршалла, що передбачав відновлення економіки країн Західної Європи. Фрідман одним із перших виступив активним прихильником запровадження системи гнучких валютних курсів («курсів, які плавають»).

У 1962 році він став професором економіки Чиказького університету, в якому працював до свого офіційного відходу у відставку 1977 року.

Визнання М. Фрідмана в світі економіки було пов’язане, головним чином, із його монетаристською доктриною, яка вплинула на перегляд монетарної політики США у 70–80-ті рр. Його досягнення в теорії грошей стосуються аналізу теорії Дж. М. Кейнса і його послідовників, що виходили з положення про несуттєвий вплив грошей на загальні витрати, споживання і ціни і були переконані, що ринкова економіка не здатна автоматично домогтися належної зайнятості і стабільності цін. Критику цих положень Фрідман виклав у статті «Відносна стабільність швидкості звертання грошей і мультиплікатор інвестицій у Сполучених Штатах, 1897–1958 р.» («The Relative Stability of Money Velocity and the Investment Multiplier in the United States, 1897–1958»), яка написана в співавторстві з Д. Мейселменом. У ній показано, що номінальні споживчі витрати визначає скоріше грошова маса, аніж окремі статті державного бюджету. Виходячи з визначальної ролі грошей щодо цін і доходів, Фрідман доводив, що зміни інтенсивності зростання номінальних доходів переважно зумовлені змінами в рості грошової маси. Стаття Фрідмана і Д. Мейселмена поклала початок полеміці з кейнсіанцями з питань монетарно-фіскальної політики, що розгорнулася в 60–70-ті рр. і результатом якої став визначений перегляд монетарної політики в США.

Мільтон Фрідман помер 16 листопада 2006 року від серцевого нападу.

Відзнаки й нагороди:

  • 1951 р. нагороджений медаллю Джона Бейтса Кларка;
  • 1971 р. отримав премію імені Джона Комонса;
  • 1976 р. став лауреатом Нобелівської премії з економіки за досягнення у дослідженні споживчого аналізу, розробці грошово-кредитної теорії та демонстрації складності стабілізаційної політики.

Наукові праці:

  • «Методологія позитивної економіки» (1953) (The Methodology of Positive Economics)
  • «Гроші: кількісна теорія» (1968) («Money: the Quantity Theory»)
  • «Метод вимірювання еластичності попиту з бюджетних даних проф. Піґу» («Professor Pigou’s Method for Measuring Elasticities of Demand From Budgetary Data» The Quarterly Journal of Economics Vol. 50, No. 1 (Nov., 1935), pp. 151–163).

Науково-популярні видання:

  • «Дах чи стеля?» (у співавторстві з Джорджем Стіглером; 1946)
  • «Капіталізм і свобода» (1962)
  • «Соціальна Безпека: Загальна чи Вибіркова?» (у співавторстві з Вілбуром Коеном; 1972)
  • «Свобода вибору: власний підхід» (у співавторстві із Роуз Фрідман; 1980).

За матеріалами: Вікіпедія

Мільтон Фрідман про міф Робін Гуда

Ідеальне суспільство М.Фрідмана