Філософія мови

Філософія мови

Наклад книги закінчився

Львів: Незалежний культурологічний часопис «Ї», 2009. – 176 с. – Мова укр. – Обкл. м’яка. – Форм. 84х108/32 – ISBN 978-966-7007-76-8

Цю книгу Тарас Возняк почав писати чверть століття тому – на початку 80-х років минулого століття, коли тільки почало світати над нашою частиною світу. Тоді було багато надій, які поступово ставали нездійсненними ілюзіями. Надій на культурне, суспільне та політичне відродження широко тлумаченого українства.
Одним із аспектів і необхідною умовою цього національного відродження, звичайно ж, мало стати відродження української мови. Мови, як єдиного інструменту кодифікування, а отже – творення – світу. Ця книжка пропонує одне з можливих бачень такого неохопного явища, як мова. Автор спробував показати і безневинність, і небезпечність мови, і глибину її виливу на кожного з нас, і її абсолютну необхідність при творенні такої політичної конструкції, як політична нація та держава.
Водночас він намагався показати й те не окреслене «щось», що криється за мовою, за словами, поміж слів – у тому, на що мова лише вказує, однак що не проговорює. Ця книга тільки накреслює загальні обриси топоніміки мови, дає дуже узагальнену мапу мови для тих, хто хотів би не лише зрозуміти її природу, але й подорожувати її безкінечними анфіладами.
Зміст:
1.Спроба формального підходу до опису семантичного простору мови;
2. Семантична розгортка української лексеми «біля»;
3. О-мовлення світу, як його творення;
4. Ви-говорення світу, або панегірик Гомеру;
5. Генеральна топоніміка мови;
6. Мовчання;
7. «Народження трагедії з духа музики» та «Лісова пісня», або Слово-музика-мовчання ;
8. «Небуття хамелеон» у поезії Емми Андієвської;
9. Відродження івриту та української мови.