Книги автора

По сю сторону ясности. Заметки. Размышления. Сновидения

По сю сторону ясности. Заметки. Размышления. Сновидения

Наші книги, Проза, Художня література

Автор:

Наклад книги закінчився

К.: Дух і Літера, 2014. — 200 с. — Мова рос. — Обкл. м’яка. — Форм. 84х108/32 — ISBN 978-966-378-334-5

Є книги, які пишуться все життя. Пропонований твір для його автора – книга життя: зібрані тут тексти створювалися в період з 1971 по 2013 рік. На сторінках збірника сусідять замітки і сновидіння, печаль і гумор, проза і вірші, фрагменти, можливо, більш вдалі – і зовсім беззахисні. Автору хотілося бути щирим у передачі того, що він відчуває як основу своєї присутності у світі, свого прагнення до ясності. Надихала його надія – надія на зустріч із читачем: на те, що його свідчення, його роздуми, можливо, пробудять відгомін у чиїйсь душі. Докладнiше

Уязвимость любви

Уязвимость любви

Наші книги, Філософія

Автор:

К.: Дух і літера, 2005. – 560 с.
Мова рос. – Обкл. тверд. – Форм. 60х84/16 – ISBN 966-7888-93-2

Наклад книги закінчився

У книзі Віктора Малахова зібрано статті та есеї, присвячені проблемам філософії діалогу, етики, історії, філософської думки, а також публіцистика та спроби в царині художньо-філософської прози. Матеріали збірки об’єднує тема любові як  незнищенної можливості буття, що є так само значущою для філософського мислення, як і для звичайного людського життя. Саме любов, як вона властива сучасній людині, змушує нас уповні осягати всю вразливість, крихкість людського існування – і вона ж дозволяє нам відчувати життя, осяяне світлом, як “звичайне чудо”, несподівану радість, яку так важко й так важливо зберегти. Докладнiше

Вослед душе

Вослед душе

Наші книги, Поезія, Художня література

Автор:

Наклад книги закінчився
К.: Дух і літера, 2005. – 62 с.
Мова рос. – Обкл. м’яка – Форм. 84х108/32 – ISBN 966-7888-92-4

Більшість віршів збірки ніколи не публікувалася раніше. Автор писав їх протягом багатьох років, здебільшого за часів молодості – писав не для інших, не задля себе, а тому, що не міг інакше. Йому праглося досягти тієї внутрішньої чистоти, в якій могли б вільно лунати голоси ззовні – голоси міст і часів, голоси улюблених людей, голоси спокою та остраху, що забрели невідь звідки: втягуючи в спілкування душу творця, голоси ті ставали його долею. Докладнiше