Антоній (Блум), Митрополит Сурозький

Антоній (Блум), Митрополит Сурозький

Митрополит Антоній Сурозький (в миру Андрій Борисович Блум, Bloom) (1914-2003) – філософ, проповідник; єпископ Руської  Православної Церкви.

Митрополит Антоній (Блум) (в миру Андрій Борисович Блум) – народився 19 червня (6 червня) 1914 року в Лозанні в родині співробітника російської дипломатичної служби (у батька були шотландські корені), по материнській лінії – племінник відомого композитора Олександра Скрябіна. Дитинство Андрія пройшло в Персії, де його батько був консулом. Після революції в Росії родина була вимушена емігрувати і в 1923 році оселилася у Франції.
У 14-річному віці Андрій прочитав Євангеліє і звернувся до Христа, став активним членом РСХР, був парафіянином Трьохсвятителького подвір’я в Парижі. Після завершення курсу школи вступив до Сорбонни й закінчив там біологічний і медичний факультети (1938).

У 1939 році таємно прийняв чернечі обітниці й вирушив на фронт армійським хірургом (1939-1940), потім працював лікарем у Парижі. Під час окупації Франції брав участь у русі Французького опору. 17 квітня 1943 року прийняв чернецтво з іменем Антоній. З 27 жовтня 1948 року – ієродиякон, а з 14 листопада 1948 року – ієромонах. Рукоположення звершив митрополит Серафим (Лук’янов). Направлений у Великобританію як духовний керівник англікано-православної Співдружності святого мученика Албанія і преподобного Сергія (1948-1950).
З 1 вересня 1950 року по 4 серпня 2003 року – настоятель Успенської церкви Патріаршої парафії в Лондоні, з 7 січня 1954 року – ігумен, з 9 травня 1956 року – архімандрит.
30 листопада 1957 року був хіротонісаний у єпископа Сергієвського, вікарія Західно-Європейського екзархату Московського Патріархату з місцем перебуванням у Лондоні. Архієрейську хіротонію очолив митрополит Николай (Єрьомін) у храмі Трьохсвятительського подвір’я в Парижі. У 1961 році у складі делегації РПЦ брав участь у роботі з’їзду Всесвітньої ради церков (ВРЦ) у Нью-Делі.
У 1962 році зведений у сан архієпископа з дорученням окормляти російські православні парафії у Великобританії й Ірландії на чолі створеної 10 жовтня 1962 року Сурозької єпархії РПЦ у Великобританії. Його проповіді привернули до православної Церкви сотні англійців.
З 1968 по 1975 роки – член Центрального комітету ВСЦ.

3 грудня 1965 зведений у сан митрополита й призначений Патріаршим екзархом Західної Європи. 5 квітня 1974 року замінений на посаді екзарха митрополитом Никодимом (Ротовим).
На Помісному Соборі РПЦ у червні 1990 року був попередньо висунутий як додатковий кандидат на Патріарший престол; кандидатура була відхилена митрополитом Філаретом (Денисенко), який головував у перший день Собору, через те, що в даного кандидата не було радянського громадянства (що було вимогою Статуту до кандидата в Патріархи). Був головою рахівної комісії на Соборі, що обрав митрополита Ленінградського Алексія (Ридигера).
1 лютого 2003 року подав прохання про вихід на спочинок за станом здоров’я, а 30 липня 2003 року постановою Священного Синоду РПЦ звільнений від управління Сурозькою єпархією.
Помер 4 серпня 2003 року в Лондоні.
Автор численних книг і статей різними мовами про духовне життя і православну духовність, зокрема книги «Шляхи християнського життя» («Пути христианской жизни») (2001), почесний доктор наук Абердинського університету (1973), Кембріджського університету (1996), Московської духовної академії (1983) і Київської духовної академії (1999).

Богослов. ru

Книги нашого видавництва:

Світло у темряві